Сценарій до Дня Матері  “Рідна мамо моя”

Сценарій до Дня Матері  “Рідна мамо моя”

Мета:

Познайомити учнів та батьків з історією виникнення свята, обрядом у давнину.
Розвивати творчі декламаційні, акторські, танцювальні, вокальні здібності; уміння правильного поводження на сцені перед аудиторією.
Виховувати інтерес до народних традицій, любов і пошану до батьків та старших, естетичні почуття.

Підготовча робота

На одному з уроків було згадано про гарний звичай на Україні відзначати Свято матері. Незабаром деякі школярі висловили 6ажання спро6увати влаштували щось подібне для своїх мам, адже вони заслуговують на це. Так виникла ідея вечора відпочинку з концертною проrрамою, яка переросла у велику колективну творчу оправу. Серед учнів 6 класу було оrолошено конкурс талантів. Кожен міг стати учасником свята у ролі читця, танцюриста, cпівакa, rумориста, що6 показати свої здібності. Ретельно добирався матеріал, учні шукали найкращі вірші та найщиріші по6ажання. Дівчата, використавши умінння виготовляти витинанки на виховній годині, не залишили мам без подарунків. Танцюристи взялися за постановку танців для мам. Група художників rотувала декорації та випустила rазету-оголошення. Актори працювали над сценками.

Уcі учні написали твіp-мініатюру “Моя матуся – найкраща в світі”.

Найцікавіші думки, найлагідніші слова стали  основою для створення колективноrо портрету мами. Коли було визначено концертну програму, відібрано віршI та rуморески, розподілено ролі, творча група під керівництвом учителя склала сценарій. А потім –  репeтиції, пошуки костюмів, виготовлення запрошень (кожна дитина – своїй мамі), оформлення залу. Сценарій було роз6ито на кілъка сцен, які опрацьовуввли окремо, rотуючи сюрприз іншим. І тому на святі всім: і запрошеним, і учасникам – було цікаво.

Зала, в якій відбуватиметься свято, прикрашена квітами, повітряними кульками, сердечками з кольорового паперу, вишиваними серветками і рушниками. В центрі — віночок із квітів, від якого у різні боки розходяться стрічки, які символізують дороги. На стіні — рукописна газета з фотокартками мам і дітей, а під фотокартками дитячі вітання.

 Влад

Що це за днина? Що це за свято,
Що сюди зійшлося так людей багато?

Олег

Знаю, що за днина, це всім варто знати:
То прийшли всі люди мамі честь віддати!

Ліля

Доброго дня вам, люди добрі, що сидять в нашій господі.
Раді з святом вас вітати, щастя і добра бажати.

Віка

Мама… чи є світі слово більш прекрасне і ніжне? У матері добрі та лагідні руки, найвірніше серце – в ньому ніколи не згасає любов, воно ніколи не залишається байдужим.

Галя

І нехай матуся ваша не героїня, не пишається красою – байдуже… Серед  усіх людей вона вам наймиліша, стомлене обличчя її для вас завжди прекрасне, і тільки в неї ви шукаєте захисту і поради. Бо вона – ваша мати.

Оля.  А що ви приготували на свято для мами?

Віка. Я намалювала для мами квіти, бо вона дуже любить квіти.

Галя. Я — аплікацію з кольорового паперу зробила і вийшла у мене ціла картина.

 Олег. А я вірш написав і розкажу його для мами на святі.

Ліля. Я тільки танець вивчила, але мама буде рада, бо дуже любить, як я танцюю.

Влад. А ми з сестричкою вирішили обід приготувати, щоб мамі догодити.

Віка. Правильно, кожен готує для мами подарунок. Бо яке ж то свято без подарунка? Мама для кожної дитини найрідніша, найдорожча, найкраща і найкрасивіша. Бо вона нам дала життя.

Галя. Так! Ти, Віко, правильно говориш. Це велике щастя жити на білому світі, а мами нам подарували щастя жити.

Олег. А звідки взялося таке свято, хто його придумав?

Оля.  Свято придумують люди, а хто ж?

Влад. А нащо?

Ліля. Ну, це для того, щоб у такий день по-особливому привітати дорогу людину. Бо ж у кожного на Землі є мати.

Олег. То хай би кожного дня і вітали, а то тільки у свято.

Віка. Ну, Олег, таке скажеш! Ти ж сам розумієш, що кожного дня люди дуже зайняті роботою, власними справами, всі поспішають, нема коли вгору глянути. Ось ти йдеш до школи, мама з татом — на роботу, хіба встигаєте вітати один одного?

Олег. Я маму кожного дня цілую, як іду до школи, а мама мене.

Галя. У свято люди мають змогу відпочити, сказати один одному багато теплих слів, поспівати пісень, потанцювати… поспілкуватись і не поспішати.

Ліля. Свято Матері почали люди відзначати не так уже й давно. А було це так. Анна Джарвіс, аналізуючи духовний стан у суспільстві, в якому панували зневіра, спустошення, занепад, безлад, розпуста, вирішила повернути людей до моральних ідеалів, де б запанували Надія, Віра і Любов. Тому вона у 1910 році запропонувала Свято Матері у Фінляндії. Бо мати — найрідніша людина для кожного, від матері починається життя. Люди з радістю підтримали її і почали відзначати це свято у багатьох країнах світу: у Швеції, Норвегії, в Німеччині, Чехії, Словаччині, Данії. А в 1928 році українки з діаспори в Канаді теж почали святкувати День Матері. І лише після цього свято прийшло в Україну і гарно прижилось. Та вже у 1939 році його, на жаль, заборонили відзначати. І лише тепер, у наші дні, коли Україна здобула незалежність, до нас знову прийшло це чудове свято. Щоб повернути людям у їхні серця любов і доброту, ласку і тепло, милосердя і світло. Бо від матері у народу його коріння і життя. Тому ми сьогодні і відзначаємо свято Матері, щоб кожна мати відчула любов і ніжність, доброту і ласку своїх синів і дочок.

Влад. От тому і свято потрібне, щоб висловити любов і вдячність мамі.

Оля.  Усі ми звикли вітати своїх мам та бабусь 8 Березня, тому що це Міжнародний жіночий день.

Ліля. А на Україні давно був звичай святкувати День Матері – у другу неділю травня, коли з’являлися перші квіточки та зацвітав дерен.

Влад. На дерені розпускалися квітки, народжувалося нове життя. А нам життя подарувала матуся. Тому дитина приходила до неї й промовляла:

Оля

Мамо, вже все розпускається… Нехай Божа пташка Вас привітає,  Хай зозуля накує Вам багато років, а я Вас буду оберігати. Благословіть…

Віка

Як Господь дерен сьогодні цвітом благословив, так і я тебе благословляю… Дерен буде опадати, а ти до останньої своєї днини цвіти…

Галя. Коли матусю привітали донечки і синочки, то збиралася вона і йшла свою матір вітати. Брала із скрині сорочку, яку сама вишивала, просила благословіння поле засівати. І тато йшов до своєї мами з тим, що могли виготовити його руки. Бо незабаром поле треба орати, а без благословіння не можна торкатися неньки-землі. А мати щиро відказувала: “Де лишиш за плугом слід, нехай зродить на багато літ!”.

Говорить дівчинка, яка вже давно підійшла, але її не помічали

Маруся. От я слухаю вас і думаю, звідки ви так багато знаєте?

Оля.  А нам учителька розказувала.

Маруся. Звісно, вчителька. А от ви мені скажіть, якими лагідними словами ви називаєте свою маму?

Діти. Мама, мамуся, матуся, матінка, матусенька, ненька.

Віка. Ми навіть пісню таку знаємо про чарівні звертання, можемо заспівати!

Маруся. То заспівайте!

Виконується пісня  Наталі Май «Мамо, мамочко моя»

Маруся. Що ж, коли все так знаєте про свято, пісні вивчили, вірші, подарунки підготували, то можна і на свято йти, там уже всі зібралися.

Відчиняйте всі двері найширше
Найщирішим веселим пісням!
Ми для мам прочитаємо вірші,
Скажем слово чарівне для мам!

Бо ж матуся — найкраща людина,
Все від неї початок взяло!
І для кожного мама — єдина,
Нам дарує любов і тепло!

Звучить пісня в запису, діти йдуть зі сцени на свої місця. А на кін піднімається дівчина Мрія. Вона одягнена у довге рожеве плаття, з квітами в руках.

Віка – Мрія. Я — Мрія! Так-так, саме те, найкраще, про що і про кого ви завжди мрієте у своєму житті. Мрії, якщо вони реальні, мають здатність справджуватись. От і кожен із вас — це здійснена мрія ваших батьків! Бо ще задовго до того, як ви народились, мами мріяли про вас, думали і вже любили особливою любов’ю, самовіддано і найбільше за все на світі. Кожна мама уявляла свою маленьку донечку або синочка, придумувала ім’я, дарувала сотні чарівних казок, співала пісеньки, розповідала різні історії і мріяла, що її діти будуть найкращими! Кожна мама і зараз мріє про те, що її дитя буде найкраще, найрозумніше, найдобріше. Бо людина починається з добра. Доброта — це велика сила!

Людина починається з добра,
Із ласки, щирості й любові,
Із батьківської хати і двора,
Із теплоти, що є у кожнім слові.

Людина в світ приходить для добра,
Щоб в світі цім добро творити.
Вам зрозуміти, діточки, пора,
Що в серденьку з любов’ю треба жити.

Тепер ми пограємось у дуже цікаву гру. Бо ж у кожного є своя мрія. І побачимо, чи знають батьки, про що мріють їхні діти. На сцену запрошуємо маму з дитиною, три пари. Дитина з мамою сідають на стільці спиною один до одного і пишуть на аркушах паперу своє прізвище, а потім дитина пише свою мрію, а мама пише мрію дитини. Побачимо, що з того вийде. (Можна запросити і більше пар дітей з мамами. Потім зачитують мрії дитини і ту мрію, яку написала мама).

Мрія. Спасибі за гру. Зараз Ліля затанцює танець для своєї мами, адже вона вже давно мріяла його їй подарувати.

Але мрія є у кожної людини.  Проте, як правило, про неї не кажуть, щоб не сполохати, не злякати. А то, говорять люди, що коли про неї розповіси комусь, то вона може не збутись, тому й не треба про свої мрії всім розповідати, хай вони живуть у серденьку, хай людина потрошку наближається до своєї мрії, хай прагне її досягти і все робить для того, щоб мрії стали дійсністю. Наші мами теж мріють щоб ми виросли такими дітьми, як вони собі уявляють, але деколи виходить зовсім по-іншому. Гляньмо, які ж сини виросли в однієї мами.

Сценка

А зараз вірш для своєї мами прочитає Олег, він обіцяв.

Олег

Найкраща в світі ти, моя матусю,
Я — твій синочок, я — твоє дитя.
За тебе я щовечора молюся
І за здоров’я, й за твоє життя.

Бо тільки матінка, матуся наша мила
Нас мудрості і доброти навчить.
І дасть маленьким нам могутні крила,
Щоб ми могли до мрії долетіть!

На сцену виходить Сон волохатий. Йде тихо під спокійну музику.

Сон

А ви вгадали хто я є?
Звичайно, Сон я волохатий.
Я вечорами йду до хати
Дитятко колихать своє.

Без мене як воно засне,
Та й сон який йому присниться?
Мале дитя вночі боїться
І дожидається мене.

А я дитинку обійму,
Шепчу їй казку, пригортаю,
Їй колискової співаю,
Запрошую в країну сну.

Зі мною співають колискової мами і бабусі, пригортають до грудей своїх малят і зичать їм щасливої долі і спокійних снів. Коли дітки підростають, то самі співають ті чарівні колискові пісні для молодших братиків і сестричок або для своїх ляльок. Хочете поспівати?

Колискова для мами.

Сон. Що ж, я незабаром піду, щоб не навівати сну на всіх, але обов’язково прийду до вас увечері, притулюсь до подушки і прошепочу казочку, заведу в країну сновидінь, покажу різні дива. Поведу у минуле і майбутнє, тільки ви добре запам’ятайте свої сни. Сновидіння бувають просто чарівні! Вони мають дивовижні кольори, а бувають і чорно-білі, та завжди цікаві і про щось сповіщають, їх також треба вміти розгадувати.

Танець для мами.  Всі дівчата……

Сон. І мамам колискову гарну заспівали і цей  танець чудовий затанцювали…І як ще наших рідних привітать? Вирішили ми з товаришем вам вірш розказати.

Інсценізація “Чия мама краща?”.

Ми з товаришем гуляли,
Ми серйозно розмовляли,
І не посварилися, а порозумілися.
– Знаєш, Вітю, мовлю я –
Краща мама – це моя!
– Ні! Сперечатись нащо?
Мусиш вірити мені:
Моя мама краща!
– Товариша любив,
Сперечатись не хотів,
І повірили тому,
Він – мені, а я – йому.
І обом приємно нам –
І мені, і Віті.

Разом.
Значить кожна з наших мам
Є найкраща в світі!

Сон іде зі сцени, прощається помахом руки. Лунає спокійна музика. А на сцену виходить Любов — дівчина у білому одязі.

Любов. У цьому класі стільки ласки і любові, стільки доброти і щедрості, що я прийшла до вас людиною, я — Любов! Те велике, найбільше в світі почуття, без якого не може бути самого життя. Все починається з любові!

Любов — найбільше в світі почуття!
Вона не має меж — безкрая!
З любові починається життя,
Вона усе найкраще починає.

І крила для польоту нам дає,
І доброту народжує, і ласку.
Пустіть любов у серденько своє,
Вона народить в ньому дивну казку.

У серці матері така любов живе,
Як Всесвіт, безконечна і велика.
Вона рікою дивною пливе,
І не скінчиться, поки в мами й віку.

Пісня Лілі + танець

Свою любов хочуть висловити діти рідним мамам, бо їхня любов така ж велика і чиста, безмежна і щира.

Моя мама – найкраща у світі… Із учнівських творів.
Сподіваюся, що кожна мама впізнає себе…
Моя мама –  лагідна, гарна, добра, ніжна. Без неї не можна прожити і дня. Вона вродлива, добра, і я її дуже люблю. На всій планеті іншої такої немає. Моя мамуня краще за всіх готує, але я її люблю не за це, а за те, що вона піклується про мене. Вона мій найкращий друг. Я їй довіряю все. З нею можна поділитися своїм горем і секретами, ще у неї все таке рідне… Вона багато працює, в неї бувають часто перевтоми. Матусю я не проміняю ні на що. Кожний раз, коли у мене щось болить або якісь неприємності, мамуся готова мені допомогти, заспокоїти, приголубити. Я люблю свою маму за те, що у неї дуже лагідні руки, гарні очі та м’яке волосся. Мамочка навчила мене всьому. Вона для мене найкрасивіша та найрозумніша. Я хочу, щоб вона була найщасливіша жінка у світі, бо вона – супер!

Любов. Любові забагато не буває. Прийміть її від своїх дітей, вони вас щиро і віддано люблять. Ви для них не просто мами «Ви царівни»!

Виконується пісня про маму. «Матусю ти моя царівна»

Любов. Коли у сім’ї є любов і злагода, то там завжди панує радість і щастя, виростають мудрі і добрі діти. А зараз ми з вами проведемо веселу гру між родинами. Із слів, які записані на пелюстках квіточки, треба скласти не тільки саму квітку, а й прислів’я, яке там приховане.

На першому столі лежать пелюстки ромашки, на кожній пелюсточці написане слово. З тих слів має вийти таке прислів’я: «Добрі діти — батькам вінець, а погані діти — батькам кінець». На другому столі на пелюстках іншої квіточки таке прислів’я: «Нема того краму, щоб купити маму». На третьому столі на рожевих пелюсточках таке прислів’я: «У дитини заболить пальчик, а в мами — серце». Всі родини одночасно включаються в роботу і мають скласти слова у потрібному порядку, щоб прислів’я звучало правильно. Хто першим складе, той переможець. Всі читають складені у квіточку прислів’я. Переможці одержують приз.

Любов. Я йду зі сцени, але навіки залишаюсь у вашому серці, бо без любові немислиме життя, любов — найвище в світі почуття! Хай воно завжди живе у ваших добрих і щирих серцях.

На сцену виходить дівчинка Радість у яскравому вбранні.

Радість

Я — Радість! Як без мене жити?
Я з задоволенням іду до всіх!
Веселим жартом можу насмішити,
Люблю здоровий, життєдайний сміх!

Я сонечком серця вам наповняю,
І задоволення та щастя теж несу.
Потрібна всім, про це я добре знаю,
Бо ж у життя приношу ще й красу.

Люблю я дуже, щоб іскрились очі,
І щоб життя в вас радістю цвіло.
Я бачити веселими вас хочу,
Щоб з серця променилося тепло.

Я — Радість! Як без мене жити?
Тому й прийшла сьогодні я до всіх.
Щоб в свято Мами вас розвеселити,
Подарувати вам веселий сміх.

Ось тепер можна приступати до веселощів. То ж будемо радіти успіхам один одного, тому, що всі здорові, що світ навколо такий красивий та багатогранний, що ми зібралися на свято всіма родинами, разом дорослі і діти, що ми одержали стільки щастя від чудових пісень і віршів, які разом виконали. Радіймо тому, що ми живемо у цьому світі, а навколо нас така неповторна краса. Бо ж не кожному вдається проникнути у це життя, а ми — живемо. Тож серця нехай наповняться великою радістю. А щоб нам було ще й весело, то пограємось у веселі ігри, які запропонували наші діти.

Перша гра — це конкурс на найспритніших гравців у повітряні кульки, які треба «луснути» за допомогою дротика і виконати завдання, яке ви знайдете в середині цих кульок.

А тепер гра «Алфавіт» на кожну букву учасники мають назвати для мами лагідне слово або побажання.

Радість. Коли такі дружні і люблячі сім’ї, то їм нічого не загрожує, бо в них панує любов, а отже, є завжди радість і щастя.

Читець 1

Любов і Радість, Мрія і Надія
Щодня у кожнім серденьку живе.
Від почуттів таких душа світліє
І хочеться творити щось нове.

І хочеться добро усім робити,
Назвати кожного і рідним, й дорогим.
І прагну я чарівний світ любити
Та жити у гармонії із ним.

Сьогодні свято мами дорогої.
А мама є у всіх або була.
Вклоніться всі до матінки святої,
Бо кожному вона — життя дала!

Читець 2

Мамо, як добре з тобою,
Як щиро звучить твій сміх!
Стежиною йдемо в’юнкою
І сонечко сяє для всіх!

Як добре нам гомоніти,
Співати удвох пісень.
І білому світу радіти,
Стрічаючи кожен день.

Здається, так завжди буде,
І щастю немає меж.
Та все ж, помиляються люди,
І я помилялась теж.

Пісня «Найдорожча в світі мамо»

Всі стежинки і дороги
Йдуть від рідного… ПОРОГУ.

Нас життєвими стежками
Всіх ведуть за руку… МАМИ.

Все для нас вони зробили,
Щоб ми в світі не… БЛУДИЛИ.

Мама любить нас! Так само
Кожен любить рідну… МАМУ.

Вміє мама захистити,
Може дітям все… ПРОСТИТИ.

Що б не трапилося з нами,
Біжимо куди?… ДО МАМИ.

Відведе біду руками,
І прихилить небо… МАМА.

Вам не передать словами,
Як летить душа… ДО МАМИ.

Підростаємо з роками,
Але мами завжди… З НАМИ.

То ж за все тобі, матусю,
Я низесенько… ВКЛОНЮСЯ.

 

Add a Comment

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *