До 100-річчя Дубаневицької школи. Сценарій

Святковий вогник з нагоди 100-річчя рідної школи.

(Звучить шкільний вальс, в зал заходять випускники всіх років, сідають на спеціально відведені місця)

1-й вед. Доброго дня, любі друзі!

2-й вед. Шановні гості та господарі свята!

1-й вед. Із хвилини на хвилину у цьому залі розпочнеться урочистість, присвячена славетному ювілею нашої рідної школи.

2-й вед. Сьогодні їй виповнюється 100 років.

Тож спочатку декілька слів про іменинницю.

1-й вед. Ім’я – Дубаневицька ЗОШ І-ІІ ст.

2-й вед. Дата народження – 3 серпня 1911р.

1-й вед. Місце проживання – село Дубаневичі.

2-й вед. Батьки – адміністрація школи, хресні батьки – сільська рада та районний відділ освіти.

1-й вед. Сімейний стан – мати-героїня. Діти – усі хлопчики та дівчатка, які навчалися, навчаються і будуть навчатися в ній.

2-й вед. Близькі родичі – Обласне управління освіти, районна держ. адміністрація, рада районних депутатів, інші родичі – Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України, Академія Наук України та усі заклади вищої освіти.

1-й вед. Девіз нашої ювілярки: “Хто знання має, той мур ламає”.

2-й вед. Ось і познайомились з іменинницею. А тепер – перші привітання на її честь.

(Пісня “Вітальна” – виконує вокальна група вчителів)

“Вітальна”

1. Вітаєм вас у нашій рідній школі,

У цім краю немов на рушнику.

По всіх роках нещастя і неволі

Знов рідна мова квітне у вінку.

  • Вітаєм вас під барвінковим небом,

Де рідна пісня душу наповня,

Бо нам так віри, віри в Бога треба.

Святих джерел для доброго життя.

  • Нехай сія цей звичай наш народний,

Гостям бажати віку і добра

Дзвенить у душах наших дух соборний

І кличе сіяти святі слова.

1-й вед. І нас сьогодні не буденний вечір,

Це свято школи, це урочистий зліт.

Прийміть же, друзі, теплий

І сердечний наш привіт.

В.2. Нехай в цьому залі, в оцей час,

Вогні засвітяться світліше.

Бо нашій рідній школі – 100

Тож усміхніться, друзі, веселіше.

В.1. Друзі! По-моєму, наше свято розпочалося дуже вдало. Історія школи села Дубаневичі сягає середини ХІХ століття. При церкві святої Покрови існувала спочатку недільна школа. 3 серпня 1911 року на засіданні шкільної крайової ради була прийнята постанова про організацію в Дубаневичах однокласної школи. Мова викладання була польська, проте на вимогу громади «мова руська» мала бути предметом навчання.

В2.1939 року перетворилась в 4-класну, в якій  працювало двоє вчителів.

 Не припиняла школа своєї діяльності під час другої світової війни. Вела заняття дітей під час війни вчителька Софія Завалинська.

Напередодні війни  органами НКВД був заарештований, а згодом і розстріляний учитель Беккер, який довгий час працював у Дубаневичах.

В1. У 1948 році школа стає семирічною, де вже працювало 10 учителів. У 1959 році була проведена реорганізація семирічної школи у восьмирічну трудову політехнічну, в якій навчалось більше 250 дітей і працювало 14 учителів. У післявоєнні роки школу довгий час очолював Назар Омелян Іванович. Саме завдяки його титанічним зусиллям було побудовано нове приміщення школи. У 1962 році ввійшло у дію третє приміщення школи на 6 класних кімнат.

В.2. А в нашій школі усе проходить вдало, адже її колективи завжди очолювали найкращі у світі директори. В різний час в розбудову школи в селі Дубаневичі вносили її керівники – директори школи:Назар Омелян Іванович (1959-1965рр.),Огар Богдан Іванович (1965-1967 рр.), Кріль Іван Ілліч (1967-1971 рр.), Луценко Валентина Гаврилівна (1971р.), Янчук Василь Євгенович (1972-1975 рр.), Черняк Віталій Іванович (1976-1980 рр.), Черняхівський Михайло Петрович (1976-1980 рр.), Гринів Світлана Яківна (1980-1985 рр.), Маковецький Віталій Володимирович (1985 – донині

Ведучий2  Слово надається директору школи Маковецькому В.В.

Вед. 1. Школа наша стоїть на землі вища і святіша від усіх богинь. Стоїть на вершині тисячоліть і молиться за своїх дітей, за свій народ, якому жити і творити щастя на Землі.

В.2. Славних – 100! Це:

       – близько 82 тисяч уроків у цих стінах;

В.1. – близько 94 тисяч шкільних дзвінків;

В.2. – близько 2500 випускників.

І всіх ми пам’ятаємо і любимо.

В.1. В голубім надвечір’ї

Квітне зоряна вись.

На святковий цей вечір

Ви знову зійшлись.

В.2. Нас розлучили надовго роки,

Та ви повернулися на рідний поріг.

Тебе не забути ніколи,

Рідна школо, – початок доріг.

В.2. Шкільні роки не збудуться ніколи,

Вони, як сонце, як малиновий дзвін.

Всім випускникам нашої рідної школи

В.1. У нашої школи ювілейна дата,

Весела пісня нехай лине,

Прийшло на зустріч вас так багато

З усіх куточків України.

(Давайте дружно заспіваємо пісню “Ой зелене жито”)

  1. Зелене жито, зелене

Хорошії гості у мене

Зеленеє жито женці жнуть

Хорошії гості мене ждуть

  • Зеленеє жито, зелене

Хорошії гості у мене

Зеленеє жито за селом

Хорошії гості за столом

  • Зеленеє жито, зелене

Хорошії гості у мене

Зеленеє жито при межі

Хорошії гості від душі

  • Зеленеє жито, зелене

Хорошії гості у мене

Зеленеє жито ще й овес

Тут зібрався рід наш увесь.

(Дзвонить шкільний дзвінок)

В.2. Ви чуєте шкільний дзвінок? Багато років тому прозвучав він для кожного з вас вперше.

Перший шкільний дзвінок, перший учитель.

Потім був останній дзвінок і останній урок.

В – 4. І гостей багато в залі серед вас,

Відданих, завзятих, з гумором в серцях.

В – 3. Їм дамо ми слово:  треба вже сказать,

З ювілеєм школу нашу привітать.

(Слово гостям з РДА, відділу освіти, сільському голові)

В – 3.  Тим, кого немає, вічний мир і сон.

Мить одна мовчання  – наший їм поклон.

Ведучий учитель. Просимо вшанувати пам’ять учителів, які відійшли у вічність, хвилиною мовчання.

(Хвилина мовчання)

В – 1. Їх ми пам’ятаєм, знаєм, що були…

Школярів, як мами, у цей світ вели.

В – 2. Та життя триває. В світі – море див!

Нас не полишає  потяг до вітрил.

В.1. Гортаючи сторінки минулого, хотілося би нагадати, якою була наша школа тоді, в далеких 50-х роках.

В.2. Спогадами про ті минулі літа просимо поділитися

В.1. Незважаючи на те, що перед нами сидять поважні люди, скроні яких посріблила сивина, хоч і минуло вже  багато     літ, як вони живі і що ми їх чуємо.

В.2. Спливають роки … А чи ми пам’ятаєте ви, шановні випускники, з якими портфеликами ходили тоді до школи, які проводились уроки, хто навчався разом з вами?

В.1. До слова запрошуємо випускника 1945-1955 рр.

В.2. Шановні випускники, а зараз дозвольте задати Вам декілька запитань:

  1. Чи пам’ятаєте свою першу вчительку? Як її звали?
  2. Що з того, що вивчали на уроках, пам’ятаєте і сьогодні?
  3. Які збитки і за що робили своїм учителям?
  4. Хто з однокласників запам’ятався найбільше і чому?

В.1. Спасибі за відповіді, і за те, що до цих пір зберігаєте і пам’яті події шкільного життя.

В.2. Для вас звучить пісня “Літа минають”.

Пісня.

В.1. Дорогі друзі. Наша школа – це наша історія. У неї велика педагогічна сім’я – наші наставники. Кому завдячуємо тим, що шкільні традиції передаються із року в рік? Звичайно, нашим найстаршим і наймудрішим учителям. Скільки дитячих сердець пройшло через їхні турботливі руки, скільки широких шляхів відкрили ці люди для своїх вихованців.

В.2. Не можна не згадати вчителів, які працювали у нашій школі у різні роки і вносили свій вклад у розбудову школи, лишили частинку свого серця у своїх вихованцях. Це______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Щиро дякуємо вам за довгі роки сумлінної і відданої праці.

В.1. Скромно і велично, тихо і дзвінко

Йшли ви крізь роки – в надії й журбі.

Згадайте ж тепер ваші перші кроки

На Дубаневицькій, такій мальовничій землі.

(Слово вчителям, що приїхали)_____

В.2. Мабуть, велике воно, учительське серце, коли на стільки вистачає його. Та й частіше, ніж інше, болить воно ночами, бо вміщується в ньому біль і радість всіх вихованців.

В.1. Огляньтеся, шановні, довкола себе: зерна добра і правди, які ви посіяли, проросли щедро у ваших учнях, що пам’ятають і люблять Вас.

В.2. А подарунком для Вас буде пісня “Вчителько моя, зоре світова …”, яку співали, співають і будуть співати ще не один десяток літ.

В.1. Ну а зараз, напевно, вже настав час поспілкуватися і з вами, шановні випускники 70, 80, 90, 2000 років.

(розповідь про учнів 70-2000 років)

  1. Чи пам’ятаєте ви свій перший урок?
  2. Чи просили вас покинути клас? Якщо так, то за що?
  3. Хто був вашим сусідом по парті?
  4. Чи дружнім був клас? З ким із однокласників спілкуєтеся?
  5. Хто був головою ради дружини?
  6. Хто був завучем?
  7. Ким мріяли стати, коли навчались у школі? Чи збулася мрія?
  8. Чим запам’ятався випускний вечір?
  9. Скільки коштувала котлета у шкільній їдальні?
  10. Чи закохувалися ви у свою однокласницю, у кого саме?
  11. У які азартні ігри грали?
  12. Скільки разів ви зустрічалися з класом після школи?
  13. Чого хочете побажати майбутнім випускникам?

В.2. А цей виступ вам у дарунок?

В.1. Хочеться сказати, що в даний час школа здобула пошану, славу і       завдяки вчителям, які тепер у ній працюють.

В.2. А все завдяки вчителям нашим рідним

У нас їх 15 прекрасних і гідних.

Щодня вони диво несуть в юні душі

Знаннями їх розум збагачувати мусять.

В.1. А зараз шановні наші вчителі, дозвольте взяти у вас інтерв’ю:

Г.Т. 1) Скільки випускників було у вас за час педагогічної роботи?

Г.А. 2) Кого з випускників ви найбільше запам’ятали? Чому?

О.М. 3) Уявіть собі: вранці ви приходите на роботу, а директор зустрічає на порозі не зовсім приємною новиною – приїхала перевірка. Ваші дії?

Т.В. 4) Чи не сниться вам школа, дітвора?

Н.І. 5) У який бік відкриваються двері у кабінет директора?

Г.В. 6) Чи вважаєте, що ви особливий вчитель? Чому?

В.М. 7) Чи вбачаєте в своєму синові теж педагога?

В.Ю. 8) Якщо би до нас їхав Міністр освіти. До кого з учителів на урок ви б порекомендували йому піти?

М.І. 9) хто вам найбільше запам’ятався з молодих учителів? Чому?

Т.В. 10. Як ви вважаєте? Чи достатньо уваги, тепла, ніжності ви віддаєте своїм дітям?

В.1. А підтвердженням цих слів і одночасно вітанням для усіх учителів буде вірш “Мама-вчителька”.

В.2. А от як ставляться до дружин-учителів.

Пісня “А ти вчителька була” (Виконує Гождяк І.Ю).

В.1. Але як не дивно, але і після смерті учитель залишається учителем. Навіть про це гуморески говорять.

Ось послухайте одну з них.

Станіслав Реп’ях “Помер старий педагог”.

Помер старий педагог,

Розпрощався зі світом.

І вирішив його Бог

В пекло помістити

Там смола киплять котли,

Там страшна парилка.

Та якось туди прийшли:

“Трапилась помилка! Вибачайте!

Вам в раю бути необхідно”,

Вчитель крикнув: “Ви мою

Киньте душу бідну!

Як тут добре, як тут мило,

Гарне все навколо…

І мені здається пекло

Раєм після школи!”

В.2. Це звичайно жарт. Але, як кажуть, в кожному жарті є доля правда. Можна тільки уявити, яка нелегка вчительська доля.

В.1. Великий художник, великий учений, великий художник – це звучить гордо. Та майже непомітна, буденна та чи не  найголовніша робота – вчителя, вихователя. Саме цю професію здобули випускники нашої школи, які зараз працюють або працювали у нашій школі. Це Блащук Катерина Григорівна, Вільчинська Марія Миколаївна, Маковецька Ганна Іванівна, Уніят Марія Михайлівна, Ткачишин Богдана Іванівна, Голубець Іванна Григорівна, Маковецька Ольга Віталіївна.

– До слова запрошуємо

У дарунок Вам звучить пісня “Вчительська доля”.

В.2. Ми любимо щиро наш затишний дім,

Надійно і тепло, спокійно у нім.

Його полюбити і вас закликаємо.

Частіше приходьте у гості прохаємо.

В.1. А зараз запрошуєм вас,

На школу погляньте, на стенди, на клас

Хай затишно й тепло сьогодні вам буде,

А серце повік хай цей день не забуде.

В.2. Нового в школі нашій є багато,

Бо працюють всі дружно та завзято.

Та все ж директор хочем, щоб усім сказав,

Які плани на майбутнє він давно вже склав.

В.1. Наша школа. Їй – 100! Вона ще молода, повна сил. Школа красується на всю околицю. Це священна домівка, а в ній велика наша родина, велика сім’я.

В.2. Сьогодні ми ще раз вітаємо нашу ювілярку. Вітаємо всіх учителів, учнів, випускників, всіх працівників школи!)

В.2. Ми вдячні всім, хто прийшов на наш ювілей. Вдячні за вашу підтримку, за вашу щиру вдачу, щиру любов! Дай, Боже, нам здоров’я і щастя в нашому домі (Пісня “Дай Бог вас щастя і родину”)

В.1. Літа, мов ріки, веснами пливуть,

Їм вороття не буде більш ніколи

Торуючи у завтра світлий путь,

Не забувай ніде своєї школи.

В.2. І не треба сумувати на прощання,

Треба заспівати нам – і все

Хай про день цей добрий, теплий спогад

Кожен з нас у серці пронесе!

А на завершення заспіваємо усі разом пісню “Многая літа”.

В.1. Спасибі за спілкування, за зустріч, за тепло. Наше свято продовжується в класах, танцювальному залі, їдальні.

Разом ведучі: Будьте щасливі! До нових зустрічей!

Пісня

Дай Бог вам щастя і родину

Щоб Ви 100 років в щасті жили

.

                Темна ніч чаклує за вікном

Раді вас вітати тут усі

Хай солодким буде вам вино,

Бо з далеких зустрілися доріг.

Приспів (2р.)

Дай Бог вам щастя і родину

Щоб Ви 100 років в щасті жили

І до останньої хвилини –

Любили ви і вас любили.

  1. Вже давно розтаяв білий сніг

Відступила з холодом зима

Низько вам вклоняємось до ніг

Бо без вас в душі тепла нема

Приспів (2 р.)

  • Нам за цим святковим столом

Є що розказати і згадати

Хай солодким буде вам вино

Будем ми до ранку співати.

Add a Comment

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *