Сценарій «Пам’ятаймо своїх героїв! (про героя АТО Альберта Івана»)

1.З початку нашої Незалежності ми щороку вшановуємо пам’ять героїв України:

Битви  під Крутами. Саме в ці дні 29 січня 103 роки тому Українська молодь продемонструвала справжній героїзм, любов до України і ціною власного життя запалила дух патріотизму майбутнім поколінням.

2. А також з 1999 року ми відзначаємо 22 січня, День Соборності України. У 1919 році 22 січня відбулось возз’єднання Західно – Української Народної Республіки з Українською Народною Республікою.

3. Саме в цей час 23 січня 2015 року віддав своє життя за Соборну Єдину Українську Державу і наш односельчанин  Альберт Іван.

4. І як годиться за християнським звичаєм, ми пом’янемо нашого героя, кіборга, Альберта Івана молитвою «Отче наш» і хвилиною мовчання.

5.Вірш «Пливуть гроби по морю як човни».

Пливуть гроби по морю як човни –

По морю рук, по морю сліз і гніву.

Пливуть в човнах розтерзані сини

На хвилі молитов і переспіву.

Так ніби в жилах замерзає кров,

А потім б’є у скроні голос крові

За тим, хто тихо жив, а відійшов

У дзвонах слави праведним героєм

Пливуть човни, гойдає кожну лодь

Людська долоня, тепла і тремтяча,

Човнами править втішений Господь,

А серце розривається і плаче.

І кожна мати плаче і пече

Їй кожна рана у чужого сина.

Стоїть Донбас і Львів – плече в плече

І разом з ними плаче Україна.

Нехай же вам, герої віддає

Святий Петро ключі від того раю.

Де убієнний ангелом стає.

Бо він герой Герої не вмирають

Герої не вмирають. просто йдуть.

Із поля бою – в небо. В лицарі – зі смерті.

Пливуть човни. Пливуть човни.

Пливуть.

Героям слава – вписано у серці.

6. 23 роки Україна не знала війни. Народ пишався тим , що у буремні 90-ті, Україні вдалося зберегти мир. Але війна не обійшла нашу державу тепер. Ще 2 роки тому ми з вами не знали дуже багатьох слів пов’язаних з війною, тепер майже кожну родину так чи інакше опалило полум’я військових дій. Ще 2 роки тому ми не особливо звертали увагу на слова 2Слава Україні-героям Слава», а тепер ці слова набули нового змісту.

7. Вже точно зрозуміло, кому ці слова адресовані, і ні в кого немає сумніву, що ці герої – хлопці  що зі зброєю в руках захищали і захищають крихкий східний кордон України, лікарі, які в мирний час повертають поранених в АТО з того світу, волонтери на плечах яких тримається наша армія.

Пісня: «Прошу в неба» – Ірини Федишин

Кулі летять , небо чорним стає.

Ми, або нас, брат – прикриєш мене.

Війна, як війна, нещадна така.

Скільки сердець , забирає вона.

Приспів:

Прошу в неба й землі не беріть їх собі

Не беріть, не беріть їх собі.

Прошу в неба й землі залишіть їх сім’ї!

Боже, дай сили їм в боротьбі.

Мамо не плач, заростуть окопи травою.

Стане зеленою чорна земля.

І загояться рани від болю.

І єдиною стане, країна моя.

Приспів:

Мамо не плач, заростуть окопи травою.

Загояться рани від болю.

Заколоситься земля.

Стануть хмари сині.

І скажемо всі: «Слава Україні!».

8. Наш герой, кіборг , Альберт Іван, як і ми з вами мав свою сім’ю: матір, друзів, захоплення, свої невідкладні справи. Але поклик його душі саме в цей час призвав його до боротьби за вільну демократичну, чесну Україну.

9. Іван встав на боротьбу з ворогом, він усвідомлював, що може загинути в будь яку-яку секунду, але раз за разом підіймався в бій. Будучи пораненим, він не залежувався в госпіталі, а повернувся знову на схід в АТО, в саме пекло, Донецький аеропорт.

Тому що він знав, «Якщо не я, то хто ж».

Вірш «Зупиніться, люди»

1.Земля ще не забула давній спомин.

Іще не заростила бомби вир.

Предовгий лабіринт траншей, окопів…

А знову бій неподалік гримить.

2. Чи виправдано все це? Брат на брата…

Чи варто матерів лишать синів?

Щоб тільки хтось зумів прийти до влади

І наробили вже старих гріхів.

3. Постійте люди! зупиніться нині!

Аж поки ще не пізно щось змінить,

Аж поки сонце ще стоїть в зеніті

Й земля під попелом ще не горить.

4. Поки ще птахи дзвінко в лісі грають

І чується дитячий сміх – не плач,

І поки люди на столі ще мають

Духмяно – ніжний і пухкий калач.

5. Я вже не раз благаю в Бога миру,

Щоб моїх рідних всіх зміг вберегти.

Для цього я знайду у серці віру

І не покину в світ добро нести!

10.  Низько схиляємо голови перед мамою нашого героя, Альберт Катериною Василівною.

За те, що народила, виростила і виховала такого сина, який не під примусом, а за покликом душі пішов захищати нашу Батьківщину, і віддав за неї, тобто за нас з вами за весь наш український народ і землю найдорожче – життя.

11. Вірш: « Мамо, не плач».

Мамо, не плач. Я повернусь весною.

У шибку пташиною вдарюсь твою.

Прийду на світанні в садок із росою,

А, може, дощем на поріг упаду.

Голубко, не плач.

Так судилося, ненько,

Вже слово, матусю, не буде моїм.

Прийду і попрошуся в сон твій тихенько

Розкажу, як мається в домі новім.

Мені колискову ангел співає:

І рана смертельна уже не болить.

Ти знаєш, матусю, й тут сумно буває

душа за тобою, рідненька, щемить.

Мамочко, вибач за чорну хустину

За те, що віднині будеш сама.

Тебе я любив. І любив Україну

Вона, як і ти, була в мене одна.

Побудь, мій Боже, отут, зі мною,

У цьому полі, у розпач бою.

Серед руїни, і серед краху

Не дай пізнати глибини страху.

Не дай упасти в зневіру й розпач

І побратимам розбігтись в розтіч.

Побудь, мій Боже, отут, міжнами

Душею батька, сльозою мами

Сестри любов’ю, брата плечима,

Чеканням милої, її очима.

Побудь, мій боже, отут, зі мною,

Посеред світу, посеред болю.

Храни від смерти, від кулі вражої,

Будь мені, Боже, вартою, стражею.

Я тіло й душу тобі офірую.

Побудь, мій Боже, зі мною…

Сценка…

12. Наш герой, кіборг. Альберт Іван, так само, як і його побратими, коли йшов на війну, нене прагнув гнобити інший народ, не ніс у своїй душі помсти до ворога, а мав конкретну вказівку «положити душу за ближнього свого».

13. Іван свідомо йшов на війну, з палкою любов’ю до Батьківщини і свого народу. Він – справжній лицар. В нього були не тільки військові якості, але й глибока віра, висока моральність, благочестя, милосердя.

Пісня:

«Ще не вмерла Україна»

Молитва за Україну

  1. О, Боже ласкавий, з високого неба,

Послухай молитву й благання до Тебе.

Спаси Україну від злої навали,

Щоб більше дітей батьки не ховали.

  • В молитві до тебе всі руки складаєм,

       Стоїмо на колінах, всі щиро благаєм:

Не дай рідну землю розділити й забрати,

Не дозволь в Україні знов кров проливати.

3.Захист нас. Ісусе, єдина надіє,

І Ти, Непорочна діво Маріє.

Послухай моління наших сердець.

Інакше прийде Україні кінець.

       4.Хай танки й бетеери не роз’їжджають,

Хай ворожі літаки не літають.

Хай не здригається від гулу земля,

Хай небо чисте над нами сія.

5.  Не дозволь чужинцям рідну землю топтати,

Не дозволь матерям сльози проливати.

захисти нас любов’ю і віру нам дай.

Щиро молиться нині український наш край!

6. В Дні Різдвяних свят в час молитви і віри,

Прибігаєм до Тебе, Мати Божа Маріє,

Просимо щиро і молим гіркими сльозами:

Заступися, Небесна Царице, за нами.

Пісня «Боже Великий Єдиний»

 Ми не повинні забувати ніколи нашого героя , кіборга Альберта Івана .

З покоління в покоління ми повинні передавати батьки синам і дочкам, а ті своїм дітям спогади про нього.

Бо як кажуть в народі: «Хто не пам’ятає свого минулого, не матиме майбутнього».

Add a Comment

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *